Завдання ліцею у напрямку соціального захисту на
2024–2025 н.р.:
– здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей –
сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які знаходяться в
складних умовах проживання, дітей – напівсиріт, дітей з неповних сімей, дітей
з особливими потребами, дітей, які проживають в сім’ях, які опинились в
складних життєвих обставинах, дітей з багатодітних сімей;
– організація соціально-психологічного обстеження, надання
консультативної допомоги дітям та батькам з багатодітних, неповних,
сімей;підтримка опікунів та дітей, позбавлених батьківського піклування
– прогнозування та профілактика можливих негативних виявів
та їх вплив на особистість дитини;
– підтримка взаємозв’язку школи з іншими організаціями з
метою реалізації соціального захисту дітей у навчальному закладі.
Організаційно-методична робота
1. 1. Облік учнів пільгових категорій.
2. Визначення методів і форм діагностичної роботи.
3. Визначення методів і форм адаптаційної і
корекційно-відновлювальної роботи.
4. Оформлення документів на учнів пільгових категорій.
5. Визначення методів і форм профілактичної роботи.
6. Облік оновлення нормативно-правової бази України відносно
професійної діяльності соціального педагога.
7. Облік рекомендацій фахівців інших закладів і установ,
пов’язаних з роботою соціального педагога в школі.
8. Ознайомлення і облік новітньої інформації про методи і форми
роботи соціального педагога.
Діагностична робота
Відповідно до наказу МОН від 28.01.2006 №864 соціальний
педагог, який працює в системі освіти, виконує і діагностичну функцію.Напрями
діагностичної роботи соціального педагога :
·
Діагностика певних особистісних рис,
які впливають на реакцію при впровадженні освітньо-виховних компонентів.
·
Діагностика особливостей стосунків в
сім’ї учнів і вплив цих стосунків на успішність навчання і виховання.
·
Діагностика і фіксація відношення
учнів, педагогів, батьків до певних аспектів навчально-виховного процесу.
·
Діагностика і облік учнів, схильних
до шкідливих звичок.
·
Фіксація особливостей молодших
школярів для конструктивної побудови адаптаційних і корекційних програм.
·
Обстеження житлових умов сімей, де
проживають діти – сироти, діти позбавлені батьківського піклування, діти які
опинилися у СЖО.
Консультаційна робота
·
З педагогами – про питання
підготовки, організації, реалізації навчально-виховного процесу з урахуванням
новітніх педагогічних знань.
·
З батьками – про виховання дитини,
про охорону дитинства, нормативно-правову базу (дотримання якої лежить у сфері
професійних обов’язків соціального педагога).
·
З учнями – про стосунки з
ровесниками, дорослими, про захист своїх прав.
·
З батьками, педагогами – за
результатами діагностичної і коректувальної роботи.
СОЦІАЛЬНИЙ ПАСПОРТ Царичанського ліцею СТАНОМ на 15.09.2024
|
№ |
Категорії |
Кількість учнів |
|
1. |
Діти-сироти |
10 |
|
2. |
Діти, позбавленні батьківського піклування |
3 |
|
3. |
Діти з інвалідністю (за посвідченням) |
14 |
|
4. |
Діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
4 |
|
5. |
Діти з багатодітних сімей |
108 |
|
6. |
Діти з малозабезпечених сімей |
7 |
|
7. |
Діти загиблих військовослужбовців та працівників органів
внутрішніх справ |
4 |
|
8. |
Діти учасників АТО/ООС |
38 |
|
9. |
Діти загиблих учасників АТО |
4 |
|
10. |
Діти померлих учасників АТО |
0 |
|
11. |
Діти з сімей, батьки яких є учасниками Революції Гідності |
0 |
|
12. |
Діти з сімей, батьки яких є бійцями-добровольцями |
0 |
|
13. |
Діти з сімей, батьки яких є заручниками, безвісти зниклими
або незаконно утримуються на тимчасово непідконтрольних Україні територіях та
на території російської федерації |
0 |
|
14. |
Діти, батьки яких перебувають на військовій службі
(мобілізовані з 24.02.2022 року) |
34 |
|
15. |
Діти, батьки яких загинули під час збройної агресії рф (з
лютого 2022) |
4 |
|
16. |
Діти, батьки яких померли внаслідок збройної агресії рф (з
лютого 2022) |
0 |
|
17. |
Діти з числа внутрішньо переміщених осіб: |
25 |
|
18. |
Кількість дітей, які опинилися у складних життєвих
обставинах |
0 |
|
19. |
Кількість неповних сімей: |
77 |
|
помер один з батьків |
12 |
|
|
через розлучення батьків |
65 |
|
|
20. |
Кількість сімей одиноких матерів |
25 |
|
21. |
Кількість сімей, батьки яких виїхали за межі України на
роботу |
7 |
Рекомендації батькам по вихованню дітей із сімей, що
опинилися в складних життєвих обставинах
Батькам необхідно навчитися правильно використовувати у
виховному процесі заохочення і покарання. Зазвичай батьки рідко хвалять дитину
за гарну поведінку, часто неправильно і непослідовно реагують на погану
поведінку. Занадто багато уваги приділяється проступкам дітей, не розуміючи, що
часом негативне поведінка викликана пошуком уваги батьків. Приділяючи такої
поведінки багато уваги, батьки закріплюють його в дитини. Тому буває
правильніше, якщо це дозволяють обставини, ігнорувати погану поведінку і
звертати увагу на позитивні дії дитини, висловлюючи йому схвалення.
У виховному процесі необхідно підтримувати баланс заохочень
і покарань (перші бажано застосовувати частіше, ніж другі). Необхідно
відзначити, що досить важкі і легкі покарання недоцільні. Дуже важлива частота
покарань. Постійно караємо відповідають агресією чи навіть асоціальною
поведінкою. Дитині краще прищепити трохи узгоджених правил поведінки, ніж багато
неузгоджених. Важливо не тільки заохочувати хорошу поведінку дитини і
гальмувати погане, а й сформувати в нього внутрішній механізм контролю своєї
поведінки. Для цього потрібно створити у дитини і підлітка особистісну систему
життєвих цінностей. Тоді він буде вести себе правильно незалежно від схвалень і
заохочень з боку батьків та інших людей.
Нормативні документи
2. Конвенція ООН про права дитини
4. Закон України від 05.09.2017 “Про освіту”
5. Закон України від 01.06.2000 № 1768-III «Про охорону
дитинства»
6. Закон України від 13.05.1999 № 651-ХІV “Про загальну
середню освіту”
7. Закон України від 22.06.2000 № 1841-ІІІ “Про
позашкільну освіту”
8. Закон України від 11.07.2001 № 2628-ІІІ “Про дошкільну
освіту”
9. Закон України від 04.09.2008 №375-VI «Про оздоровлення
та відпочинок дітей»
11.
Закон України від 21.11.1992 №2811-ХІІ «Про державну
допомогу сім’ям з дітьми»
17.
Закон України від 15.11.2001 № 2789-ІІІ «Про
попередження насильства в сім’ї»
18.
Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні»
22.
Указ Президента України від 11.07.2005 № 1086/2005
«Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей»
32.
Указ
Президента України 16.12.2011 №1163 “Про питання забезпечення реалізації прав
дітей в Україні”
53.
53. Лист МОНУ від 08.08.13№ 1/9-539 Про організаційно-методичні засади забезпечення права
на освіту дітямз особливими освітніми потребами
Прерогатива щодо соціального
захисту в школі на 2023-2024 н.р.
Завданням сучасної української школи є
створення комфортного середовища для всіх учнів школи. Сучасні виклики та події
сучасної війни спричинили появу нової категорії населення – внутрішньо
переміщених осіб (ВПО). Внутрішньо переміщена особа (згідно з чинним
законодавством) є громадянином України, який постійно проживає в Україні, якого
змусили або який самостійно покинув своє місце проживання в результаті або для
уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації,
повсякденних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних
ситуацій природного чи техногенного характеру. У будь-якому конфлікті найбільше
страждають діти. Вони зазнають труднощів соціального і психоемоційного
характеру, пов’язаних зі зміною середовища проживання та звичного кола
спілкування. Діти-переселенці – діти, які потрапили в складні життєві
обставини. Діти у таких обставинах зазнають травматичний стрес.
Посттравматичний стресовий розлад виникає як відкладена або затяжна
реакція на стресову подію або надзвичайно. За даними ВООЗ, близько 80 % людей
успішно справляються із травматичним стресом, у 20% прояви стресу
трансформуються у посттравматичний стресовий розлад як хворобу.
Адаптація внутрішньо переміщених дітей до нової школи є одним із найважливіших
складників адаптації родини за місцем переселення. Допомогти дитині
інтегруватися в новий колектив, включити її в освітній процес, зменшити рівень
стресу, не виділяти з-поміж інших учнів як «жертву», мотивувати вчитися.
Успішність цієї роботи починається з того, як дитина представлена в новому
колективі. Спроба педагога підкреслити складний досвід, що його пережила дитина
в зоні конфлікту, може стати причиною несприйняття новачка класом або призвести
до зайвої “героїзації” його минулого. Безумовно, вчителі й однолітки мають дещо
знати про нового учня, але зосередитися треба на включенні дитини у навчальний
процес. Коли діти потрапляють у новий колектив з усталеною структурою та
лідерами, вони змушені вибудовувати стосунки як із новими однокласниками, так і
з учителями. Змінюючи звичний колектив, школярі тривожаться, чи сприймуть їх
нові однокласники, чи зможуть вони відповідати вимогам нової школи. Тому перш
ніж скласти враження про здібності та можливості нового учня, важливо не лише
оцінити його освітній рівень, а й враховувати, де навчалася дитина до переїзду.
Якщо освітній рівень новачка нижчий за середній у новому класі, потрібно
з’ясувати, чи це наслідок іншого рівня вимог у попередній школі, чи особистих
здібностей дитини, та враховувати це в період адаптації. Тому контакт батьків з
учителем та спілкування родин ВПО зі шкільним психологом – важливий. Для
адаптації дитини треба не тільки налаштовувати її на позитив, а й підготувати
її до труднощів, які можуть виникнути та намагатися долати їх спільно.
Батьківська підтримка дасть дитині відчуття безпечного тилу, впевненість у
позитивному результаті і допоможе швидше влитися в новий колектив.
Рекомендації педагогам щодо роботи з учнями соціальної
категорії «Внутрішньо переміщені особи»
1. Пояснювати дітям, що відбувається, як реагувати на конфлікти
між дітьми, що розгортаються, як втриматися від надання оцінок, як не нашкодити
дітям, а навпаки – бути корисними. Діти молодшого шкільного віку продовжують
відображати у грі все, що відбувається навколо. Гра для дітей – це можливість
впоратися з ситуацією, яка вже склалася чи може мати місце. Ця робота одночасно
приносить задоволення, розвиває та навчає, вводить у суспільство. У грі діти
моделюють доросле життя і його конфлікти та відображають суспільні конфлікти. В
дитині необхідно побачити особистість, що реагує на перенесену втрату. Варто
робити все для того, щоб усі діти в класі знали про те, що в якоїсь дитини
постраждали чи загинули батько чи мати. Це дає можливість навчатися дітям
висловлювати співчуття і дбайливо ставитися до тієї дитини, яка втратила когось
із батьків.
2. Важливо розпізнавати ознаки, які вказують на те, що дитина
переживає втрату або має депресивні прояви. У разі необхідності потрібно
повідомити тих близьких, які опікуються дитиною, щоб вони мали можливість
підтримати її. В такому випадку необхідно підключати до роботи із дитиною
психологічну службу.
3. Підтримуючи звичний шкільний розпорядок, вчитель допомагає
дітям відчувати безпеку. У періоди великих хвилювань батьки можуть не дозволяти
дітям ходити до школи, в принципі батьки мають право залишити дитину вдома, але
повернення до звичного життя допомагає дитині зміцнити почуття безпеки та
здатності керувати своїм життям. Підтримка звичного способу життя дуже
позитивно діє на дитину та є для неї доказом власної безпеки та стабільності.
